УВАГА! НЕБЕЗПЕКА КОЛОДЯЗНОЇ ВОДИ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВОДНО-НІТРАТНОЇ МЕТГЕМОГЛОБІНЕМІЇ

Звертаємо увагу, що на території Дніпропетровської області, на жаль, продовжуються реєструватись  випадки захворювань серед немовлят та дітей раннього віку на водно-нітратну метгемоглобінемію.

Водно-нітратна метгемоглобінемія – захворювання, що викликає значне підвищення вмісту метгемоглобіну в крові. Воно утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін і призводить до кисневого голодування, яке у свою чергу – до порушень у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем.

Водно-нітратну метгемоглобінемю викликають нітрати, що містяться у природних водах. Самі вони малотоксичні, але під впливом кишкової мікрофлори організму людини вони відновлюються у більш токсичні нітрити. Одним із основних механізмів їхньої токсичної дії є перетворення гемоглобіну в метгемоглобін.

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязі та неглибокі індивідуальні свердловини).

Важливо пам’ятати, що особливу небезпеку вода, забруднена нітратами, становить для дітей першого року життя і може призводити до тяжких наслідків, в тому числі  смертельних.

    До ознак отруєння нітратами належать:

• діарея, нудота, блювання;
• задишка, тахікардія, ціаноз;
• різкі болі в животі, пожовтіння очей;
• сонливість, втома, головний біль.
• Якщо виникли ознака інфекційних захворювань чи отруєнь терміново звертайтесь за медичною допомогою!

Для профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії необхідно дотримуватись наступних рекомендацій: 

1. Не використовувати колодязну воду для приготування дитячого харчування чи страв;
2. Стежити за якістю води, призначеної для харчування та пиття дітей до 3 років. Якщо в ній виникають сумніви, використовувати воду в пляшках.
3. Дорослим не вживати воду з підземних джерел водопостачання, в якій вміст нітратів перевищує допустимі нормативи – не більше 50 мг/дм3; для пиття вживати тільки доочищену та фасовану столову воду;
4. Колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити: відкачувати воду, чистити стінки від нальоту, а дно від осаду, зайвих речей, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води;
5. Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
6. У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється мити машини, влаштовувати водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

                         Зверніть увагу!

– Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність. Таку воду  можна використовувати лише для технічних цілей.

-З обережністю застосовуйте в сільському та власному господарстві мінеральні та органічні добрива, які можуть забруднювати підземні

–  Різні надзвичайні ситуації:    воєнні дії, а також такі природні явища, як водопілля чи підтоплення територій  погіршують якість як поверхневих, так і підземних джерел водопостачання, і особливо – неглибоких колодязів та свердловин.

Дотримуйтесь рекомендацій, бережіть себе , дітей і близьких!

                                  Будьте здорові!