Усі новини

Тестування на вірусні гепатити

За підсумками 2023 року на вірусний гепатит В протестовано 1 208 758 осіб, серед яких підтверджено 23 891 випадок захворювання. На вірусний гепатит С протестовано 834 890 людей, гепатит підтвердили у 6 114 із них. Вірусні гепатити В та С — найнебезпечніші серед гепатитів, 96 % усіх смертей внаслідок захворюваності на гепатит пов’язані саме з ними.

Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.

Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення у крові специфічних антитіл IgM, що свідчать про гостре захворювання. Також враховують дані об’єктивного обстеження та анамнезу.

Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Якщо він є, то у людини в організмі є вірус. Після того лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.

Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК ВГС за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.

Тестування на гепатит D проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки при наявності вірусу гепатиту B в організмі. Діагностика проводиться за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G (IgG) та імуноглобуліну М (IgM), антитіл до вірусу гепатиту дельта і підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.

Хоча б раз у рік варто тестуватися:

  • чоловікам, які мають секс із чоловіками;
  • працівникам і працівницям комерційного сексу;
  • людям, які споживали/споживають наркотики ін’єкційно та/або інтраназально;
  • людям, які мали/мають статевого партнера/побутові контакти (проживали чи проживають спільно з тим, у кого вірусний гепатит), мали або мають контакт із людиною з вірусним гепатитом;
  • людям із симптомами, ознаками, лабораторними маркерами вірусного гепатиту, серед яких цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома, підвищені показники функцій печінки нез’ясованої етіології, відхилення у функції органів шлунково-кишкового тракту, виявлені за результатами ультразвукового дослідження;
  • людям, які коли-небудь проходили процедуру гемодіалізу чи перебувають на гемодіалізі;
  • людям, які отримували донорську кров та/або її компоненти;
  • медичним працівникам, діяльність яких передбачає процедури із ризиком інфікування (інвазійні, та/або контакти з біологічними рідинами, що можуть містити зразки вірусу);
  • працівникам служб надзвичайних ситуацій та правоохоронних органів у разі поранення гострими інструментами чи потрапляння на слизові оболонки крові, що потенційно може містити вірус гепатиту С;
  • людям, які живуть з ВІЛ;
  • людям, які перебували в установах виконання покарань;
  • людям, які мають татуювання, пірсинг;
  • людям, які мали маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю та порушенням цілісності шкіри, в медичних та немедичних закладах, у випадку якщо є підозра щодо недотримання заходів з інфекційного контролю;
  • людям, які протягом поточного року мали стоматологічні втручання чи хірургічні маніпуляції, пов’язані із контактом з кров’ю більше одного разу.

Кожен, хто підписав декларацію із сімейним лікарем, може безплатно пройти швидкий тест на діагностування вірусних гепатитів.

Позитивний результат швидкого тесту не є підставою для початку лікування, а передбачає додаткове підтвердження діагнозу:

  • Щоб підтвердити (чи спростувати) результат експрес-тесту, лікар скерує пацієнта із позитивним результатом швидкого тесту до лабораторії для визначення РНК вірусу гепатиту.
  • Якщо аналіз позитивний, лікуючий лікар скерує до спеціаліста, який займається лікуванням вірусного гепатиту С, або — за відсутності специфічних показань (таких як ниркова недостатність, попередній неуспішний досвід лікування ВГС, компенсований або декомпенсований цироз) — призначить лікування самостійно.
  • Лікар скерує пацієнта на додаткові обстеження, зокрема, крові й сечі. Потрібно буде з’ясувати ступінь ураження печінки. Крім того, необхідно пройти обстеження на туберкульоз, вірусний гепатит В. Після цього лікар призначить схему лікування, тривалість якого становитиме 12 або 24 тижні.
  • Щоби з’ясувати, чи лікування було успішним, через 12 або 24 тижні потрібно здати кров для визначення РНК вірусного гепатиту С методом ПЛР. Відсутність вірусу свідчитиме про повне вилікування пацієнта. Однак після одужання зберігається ризик повторного зараження вірусним гепатитом С, тому пацієнтам потрібно ретельно дотримуватися правил профілактики.

Поділитися:
Знайти