Щотижневе засідання Регіонального оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я Дніпропетровського обласного ЦКПХ

27.03.2025 у Дніпропетровському обласному ЦКПХ відбулося щотижневе засідання Регіонального оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я.

У засіданні прийняли участь: керівництво ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ», завідувачі відділів та лабораторій Центру, провідні спеціалісти установи; в онлайн-режимі – завідувачі та фахівці відокремлених структурних підрозділів ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».

Присутні були ознайомлені з новинами з сайтів ВООЗ, ЕСDC та ЦГЗ МОЗ України за ключовими подіями щодо виникнення надзвичайних ситуацій:

Кір (гостра вірусна інфекція)

Спалахи кору — циклічні та повторюються приблизно раз на п’ять років; зараз ризик спалаху оцінюють як високий. Востаннє спалах кору в Україні був у 2017–2019 роках. Тоді померла 41 людина (зокрема 25 дітей). Причина — низький рівень охоплення щепленнями.

У 2024 році в Україні зареєстрували 433 випадки кору, що майже всемеро більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року (65 випадків). Більшість випадків зареєстровано серед дітей до 17 років — 365 випадків (84,2 %). Летальних випадків не зафіксовано. Не були вакциновані або не мали даних про щеплення 245 хворих (56,6%), зокрема 150 дітей (61,2%).

За 12 місяців 2024 року в Україні зареєстровано 19 завізних випадків кору: 12 — із Румунії включно із транзитом), 3 — з Єгипту, 1 — із Туреччини, 1 — зі США, 1 — з Великої Британії, 1 — з Німеччини.

З початку 2025 року в Україні зареєстровано 324 випадки кору, що майже у 23 рази більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року (14 випадків). Більшість випадків зареєстровано серед дітей до 17 років — 283 випадки (87,3 %), відмічається зростання у 34,4 рази (8 випадків у 2024 році). Розподіл за віковими групами: до року — 42 випадки; 1–4 роки — 114; 5–9 років —57; 10–14 років — 37; 15 –17 років — 33. Дорослі становлять 12,7% випадків захворювання (41 проти 6 у 2024 році). Не були вакциновані або не мали даних про щеплення 156 хворих (48,2%), зокрема 95 дітей (60,9%).

Зареєстровано 2 летальних випадки: у нещепленої 10-річної дитини із Чернівецької області; у одноразово щепленої 9-місячної дівчинки із спеціалізованого будинку дитини Одеської області.

Випадки кору зареєстровані у 9 регіонах країни: Чернівецька (159), Закарпатська (123), Одеська (18), Львівська (9), Вінницька (5), Івано-Франківська (6), Харківська (1), Запорізька (1) та м. Київ (1).

Станом на 17 березня 2025 року в Україні було зареєстровано 9 спалахів кору у 6 областях: у Одеській області (3 спалахи: у Ізмаїльський міський центральній лікарні; у медичному центрі «Одрікс» м. Одеса; у домашньому вогнищі); у Вінницькій області (2 спалахи: у Вінницькій міській клінічній лікарні «Центр матері та дитини»; у домашньому вогнищі); у Чернівецькій області (1 спалах серед дітей дитячого дошкільного закладу); у Івано-Франківській області (1 спалах в дитячій дошкільній установі); у Закарпатській області (1 спалах у домашньому вогнищі); у Львівській області ( 1 спалах у домашньому вогнищі).

Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень в Україні у 12 місяців дитині роблять перше щеплення від кору, а в 6 років — ревакцинацію. Якщо дитина пропустила перше чи друге щеплення, їх потрібно надолужити. Після контакту з хворим на кір людина має отримати вакцину від цієї недуги протягом 72 годин.

Стаття 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» регламентує, що невакциновані діти не можуть відвідувати виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади, за винятком тих осіб, які мають медичні протипоказання до вакцинації. Обмеження на відвідування дитячих закладів необхідні для гарантування безпечного середовища у школах чи дитсадках з огляду на високий ризик спалаху кору в Україні.

Про спалах легіонельозу у Австрії

Спалах легіонельозу в Форарльберзі, Австрія, викликає занепокоєння, особливо через можливе джерело – систему охолодження води.

Станом на 13 березня 2025 року виявлено 47 випадків легіонельозу.

Розслідування спалаху виявило, що ймовірним джерелом цього спалаху є градирня для охолодження води. Більше 300 проб води були зібрані з різних місць довкілля, зокрема приватні помешкання, робочі місця, градирні і промислові об’єкти, для перевірки на Legionella pneumophila. Необхідні заходи були вжиті на ділянках, де отримали позитивний результат під час відбору проб навколишнього середовища.

На даний момент клінічні ізоляти були виділені з шести зразків пацієнтів, вони мають ідентичний геномний профіль.

Оцінка ECDC:

Спалахи хвороби легіонерів щороку реєструються в країнах ЄС/ЄЕЗ. Легіонельоз розвивається внаслідок вдихання бактерій Legionella, які містяться в аерозолі, утвореному з води або ґрунту.

Ймовірним джерелом цього спалаху визначено градирню, на якій вже вжито необхідних заходів. Таким чином, ризик подальшого поширення легіонельозу, з урахуванням інкубаційного періоду, значно знижено та обмежено переважно особами, які проживають або відвідують дану територію.

Про спалах хвороби, спричинений вірусом Ебола, в Уганді

8 березня 2025 року ВООЗ опублікувало новину про спалах у шесті районах Уганди. Станом на 5 березня 2025 року було зареєстровано загалом 14 випадків (12 підтверджених випадків і два ймовірних), зокрема чотири летальних (два підтверджених і два ймовірних).

В рамках епідеміологічного розслідування і контролю було виявлено контактні особи, які наразі перебувають під медичним наглядом.

За даними джерел ЗМІ, наразі щеплено 264 контактних. Вакцинація в рамках клінічних випробувань ефективності вакцини проти вірусу Ебола розпочалася в Уганді 3 лютого 2025 року.

Оцінка ECDC

Під час минулого спалаху в Уганді ECDC підготувало швидку оцінку ризику, який визначено як дуже низький для громадян ЄС/ЄЕЗ:

Поточний спалах відбувався у густонаселеній столиці, що призводить до вищої ймовірності інфікування незважаючи на невеликі розміри вогнища. Оскільки випадок стався серед медичних працівників у лікарні, громадяни ЄС/ЄЕЗ, які працюють у закладах охорони здоров’я в Уганді, повинні знати про поточний спалах і застосувати відповідні індивідуальні засоби захисту.

Імпорт випадків в країни ЄС/ЄЕЗ дуже малоймовірний, ймовірність подальшої передачі вважається дуже низькою. ECDC стежить за подією та підтримує контакти з органами ЄС у Кампалі та Африканському CDC.

Про автохтонні випадки гарячки Чикунгунья на острові Реюньйон, Франція

За даними Регіонального агентства охорони здоров’я (ARS) Ла Реюньйон, станом на 9 березня 2025 року зареєстровано 5 184 (з них 5 039 у 2025 році) випадки гарячки Чикунгунья.

На 9 тижні було зареєстровано 1 766 нових підтверджених випадків, що свідчить про зростання на 18% порівняно з 8 тижнем, коли було зареєстровано 1 300 випадків. Наразі випадки зареєстровані в 23 з 24 муніципалітетів.

Наразі зареєстровані випадки мали незначний вплив на здоров’я хворих, лише повідомляється про 20 випадків госпіталізації понад 24 години та дуже обмежену діяльність відділень невідкладної допомоги.

Франція повідомила про перший за 10 років автохтонний випадок захворювання на гарячку Чикунгунья в департаменті Реюньйон 12 серпня 2024 року. Крім того, 30 серпня 2024 року Франція оголосила про підтвердження ще двох випадків. В останні тижні кількість випадків різко зросла, як і географічне поширення.

Оцінка ECDC

Останній великий спалах гарячки Чикунгунья на Реюньйоні був в 2005–2006 роках. Популяційний імунітет вважається низьким для людей, які народилися на острові або прибули на острів після 2014 року.

Імовірність інфікування для мешканців і мандрівників на острів Реюньйон наразі помірна, оскільки зараз екологічні умови на Реюньйоні сприятливі для життєдіяльності відомого переносника вірусу Чикунгунья комара роду Aedes albopictus.

У випадку, якщо мандрівник, інфікований вірусом Чикунгунья, потрапляє в країни ЄС/ЄЕЗ, ймовірність подальшої передачі дуже низька внаслідок відсутності екологічних умов для життєдіяльності переносників в країнах ЄС/ЄЕЗ.

Щоб уникнути розповсюдження вірусу, місцева влада вжила посилених заходів профілактики та боротьби, які ґрунтуються на:

• Ліквідації місць розмноження комарів навколо будинків пацієнтів,
• Проведенні обробок інсектицидами та/або ларвіцидами протягом дня,
• Підвищенні обізнаності мешканців щодо профілактичних заходів,
• Розподілі репелентів серед пріоритетних груп поряд з випадками,
• Пошуків інших випадків в межах периметру первинного повідомлення про випадок,
• Спонуканні до негайного звернення до лікаря при появі симптомів та проведення  лабораторних досліджень.

На засіданні Регіонального оперативного центру також розглядались наступні питання:

– щодо пріоритетних напрямів діяльності Центру в період воєнного стану;

– щодо епідемічної ситуації у Дніпропетровській області та Україні;

– щодо вимірів радіаційного фону, доставки проб до лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів;

– щодо роботи груп оперативного реагування на випадок надзвичайної ситуації (НС);                               – щодо подальшого моніторінгу за станом навколишнього середовища, насамперед – атмосферного повітря.

Регіональним оперативним центром реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я ДУ “Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ” продовжується проведення постійного моніторингу, спостереження з оцінкою подій, пов’язаних з можливим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій з метою своєчасного інформування населення та реагування на надзвичайні ситуації.

Керівникам і фахівцям Центру та відокремлених структурних підрозділів ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» у ході наради надані відповідні доручення. Робота триває.