Що необхідно для запобігання захворювання на сказ людини. Вакцинація – єдиний дієвий спосіб захисту від сказу!

Основним резервуаром збудника сказу у дикій природі, як і раніше залишається червона лисиця. Серед домашніх тварин  продовжує реєструватися значна кількість випадків захворювання серед собак і котів, великої та дрібної рогатої худоби, які найбільш наближені до людей та являють для них головну небезпеку.

Головна ознака хворих тварин — зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються у населених пунктах, місцях випасу та утримання худоби, нападають на людей та свійських тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, агресивними, кусають людей.

Слина хворої тварини містить в собі вірус сказу ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тобто інфікуватись людина може також від тварин, які зовні виглядають здоровими. Що необхідно для запобігання захворювання на сказ людини?

1. Уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів.
2. У разі укусу або ослинення підозрілою (невідомою) чи дикою твариною, промити місце укусу струменем теплої води з милом, а потім краї рани обробити 70% розчином спирту або 5% спиртовим розчином йоду, накласти асептичну пов`язку та якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного лікування за затвердженою схемою.
3. Після 1993 року стали використовувати сучасну адаптовану антирабічну вакцину, яка практично не дає ускладнень. ЇЇ використання дозволяє знизити курс (зараз він становить від 4 до 6 уколів). Дорослим і підліткам роблять ін’єкцію в плече, а дітям – у зовнішню частину стегна. Препарат вводять в перший, третій, сьомий день з моменту укусу, а потім через 2 тижня і місяць.
4. У разі укусу або ослинення відомою твариною, встановити за нею ветеринарне або власне спостереження, для цього з’ясовуються прізвище та адреса власника тощо.
5. Своєчасно робити щорічні щеплення від сказу домашнім тваринам. Єдиний дієвий спосіб захисту від сказу -вакцинація.

Дата для Всесвітнього дня боротьби зі сказом обрана не випадково. 28 вересня 1895 року помер видатний французький вчений Луї Пастер, якому люди зобов’язані створенням вакцини та впровадженням щеплень проти сказу.

За ініціативою І.І.Мечнікова та учня Пастера М.Ф. Гамалеї вже у 1886 році в Одесі була відкрита друга у світі Пастерівська станція (установа, в якій проводили щеплення проти сказу).

Нажаль в реаліях сьогодення все одно щорічно у світі від сказу помирають люди, які пізно звернулись або не звернулись взагалі за антирабічною допомогою.

Нагадаємо, що при захворюванні на сказ смерть наступає у 100% випадків, а тому так важливо у разі отримання ушкоджень від тварин своєчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою та отримати курс щеплень від сказу.

Виконавці: завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій Галина ШАМИЧКОВА, лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ«Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» Юлія ЛЕВЧЕНКО