Педикульоз – це ураження людини вошами

Люди старшого покоління пам’ятають період масового ураження населення педикульозом у воєнні та післявоєнні роки минулого століття. Майже щоденно приходилось вичісувати гребінцем вошей із волосся голови, а вони з’являлись знову і знову.

Воші – дрібні безкрилі комахи, різні види яких можуть паразитувати на людині та тваринах.

На людині можуть жити 3 види вошей (головна, платтяна та лобкова – площиця). Головна і лобкова воші світло – сірого кольору довжиною 1 – 1,5 мм, платтяна- майже біла,  крупніша, довжиною 2 – 4 мм. Кожна має по 3 пари лапок, які закінчуються пазурцями, що дозволяє вошам міцно утримуватись на волоссі.

 

Харчуються воші кров’ю 2 – 3 рази на день, прокусуючи шкіру людини. Кровосмоктання може продовжуватись від 1 – ї  до 10 – ти хвилин.

Рухомість воші залежить від навколишньої температури. За 1 хвилину воша проповзає 20 – 35 см. Найбільша рухомість відмічається  при  t +25 ^о +27 ^о. При t ^о нижче 5 ^о воші не можуть пересуватись.

Для розмноження воші відкладають яйця – гниди продовгувато – овальної форми, блідо – жовтуватого кольору, довжиною 0,7 – 1 мм.

Яйця приклеюються до волосся голови, лобка або ворсинок та ниток одягу, особливо у швах.

За день самиця відкладає від 5 до 14 яєць, за своє життя до 300 гнид. Через 4 -14 днів із гниди виводиться личинка, яка схожа на дорослу особину, і теж харчується кров’ю.

Максимальна тривалість життя головної воші 27 – 38 днів, платтяної – 32 – 46 днів.

Поза тілом людини лобкова воша може жити 10 годин, головна – 24 години, платтяна – 7 – 10 діб.

Найчастіше зустрічається головний педикульоз, при  якому воші знаходяться головним чином на скронях, потилиці, тім’ї, за вухами.

Зараження вошами відбувається при користуванні спільними  з хворим речами- одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся, при  безпосередньому контакті із завошивленою людиною, з якої переповзають воші .

Збереженню завошивленості сприяють скупченість населення, відсутність умов для додержання правил особистої гігієни.

Медичне значення вошей можна розглядати в 2 – х направленнях:

• як ектопаразитів
• як переносників поворотного та висипного тифів

Як ектопаразити вони викликають:

• сильне свербіння шкіри що зумовлюється токсичною, подразнюючою дією слини вошей
• відмічається огрубілість та пігментація шкіри при сильно вираженій вошивості.

Переносниками тифів являються платтяні воші, які знаходячись на хворій людині, з ії кровью засмоктують збудників цих тяжких захворювань.

Зараження здорової людини відбувається при попаданні фекалій заражених вошей в ранки при розчісуванні шкіри.

  Заходи профілактики передбачають:

• регулярне миття тіла не менше 1 разу в 7 – 10 днів
• зміну білизни в цей же термін
• щоденне розчісування волосся

Заходи боротьби з вошами включають:

• вичісування густим гребенем волосся на голові
• обстриження волосся або гоління
• обробка хімічними речовинами, прасування та прання речей.

Перед вичісуванням волосся промити теплим 5 – 10 % розчином столового оцту, зав’язати хусткою або рушником на 30 хвилин –  1 годину. Це полегшить вичісування гнид.

Для знищення лобкових вошей необхідно збрити волосся на лобку, ногах, під пахвами, на обличчі (вуса, борода). Обстрижене волосся зібрати на папір і спалити.

Рекомендується обробка завошивлених 20 %  емульсією бензил – бензоату або нанесення на волосся спеціальних  шампунів не менше як на 20 хвилин.

При відсутності почервоніння шкіри (подразнення) термін дії шампуня можна подовжити до 1-ї години. Всі речі, на яких можуть бути воші або гниди,  випрати або прогладити гарячою праскою через вологу тканину.

Проводити само – та взаємоогляди кожні 10 днів на протязі 30 днів після лікування.

 Лікар – паразитолог паразитологічної лабораторії ДУ «Дніпропетровський  ОЦКПХ”  Лариса УГОДІНА