Симптоми сезонних розладів зимового типу переважно включають пригнічений настрій та низький рівень енергії. У людей із САР можуть спостерігатися смуток, дратівливість, часті сльози, втома, млявість, труднощі з концентрацією, надмірний сон, нестача енергії, зниження рівня активності, уникнення соціальних контактів, сильна тяга до вуглеводів і цукру, а також збільшення ваги через переїдання.
Для сезонного розладу літнього типу, який зустрічається рідше, характерні симптоми, такі як дратівливість, поганий апетит, що супроводжується втратою ваги, безсоння, збудження, занепокоєння, тривожність і навіть епізоди агресивної поведінки.
Сезонні розлади мають різний ступінь тяжкості. В окремих випадках симптоми САР можуть бути настільки ж важкими, як у пацієнтів із несезонною депресією, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Як і при всіх депресивних розладах, у таких пацієнтів можуть з’являтися суїцидальні думки. Медичні працівники завжди повинні проводити оцінку ризику суїциду у людей, які, на їхню думку, можуть мати САР або його симптоми.
- Постійний смуток, тривога або “порожнеча” більшу частину дня протягом щонайменше 2 тижнів.
- Відчуття безнадії чи песимізму.
- Роздратування, почуття провини або безпорадності.
- Втрата інтересу до улюблених занять.
- Зниження енергії, втома або сповільненість.
- Проблеми з концентрацією, пам’яттю або прийняттям рішень.
- Зміни в апетиті, сні чи вазі.
- Фізичний дискомфорт (наприклад, головний біль, розлади травлення), які не пояснюються іншими причинами.
- Думки про смерть чи самогубство.
Додаткові симптоми зимового САР:
- Надмірна сонливість
- Переїдання, особливо тяга до вуглеводів, що призводить до збільшення ваги
- Соціальна ізоляція (відсутність бажання спілкуватися з іншими).
Додаткові симптоми літнього САР:
- Безсоння
- Знижений апетит і втрата ваги
- Тривожність
- Агресивна поведінка
Важливо відрізняти зимовий САР від туги , яка може бути пов’язана зі стресами в певні періоди року. Депресія при САР спричинена змінами в тривалості світлового дня, а не календарними подіями чи обставинами.
Точно оцінити поширеність САР складно, розлад може залишатися непоміченим або не отримувати належного діагностування. Часто цей розлад поєднується з іншими розладами, такими як депресія, біполярний розлад, розлад дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ), розлад вживання алкоголю чи розлад харчової поведінки (РХП), що ускладнює його розпізнавання. У деяких людей із САР можуть спостерігатися незначні порушення функції щитоподібної залози, які маскують основні симптоми. Оскільки САР часто вражає жінок і є наслідком нестачі сонячного світла, медичні працівники та люди, які працюють у змінному графіку, можуть перебувати у зоні підвищеного ризику.
САР спостерігається в жінок у чотири рази частіше, ніж у чоловіків, і зазвичай проявляється у віці 18–30 років. Найбільш вразливими є мешканці північних регіонів, віддалених від екватора. У США цей стан діагностують у 1% жителів Флориди та 9% жителів Аляски. У Канаді зимову депресію відчувають близько 15% населення, тоді як 2–6% мають прояви САР. У Великій Британії 20% людей відчувають симптоми зимової депресії, 2% мають САР.
Також вважається, що деякі люди можуть мати генетичну схильність до САР, оскільки в окремих випадках цей розлад зустрічається серед членів однієї родини.
Джерело: за матеріалами МОЗУ
