Небезпечний вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров`я населення
14 лютого 2025
Забруднення повітря є сьогодні однією з найсерйозніших екологічних загроз здоровʼю людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, третина випадків смерті від інсульту, раку легень та серцевих захворювань зумовлена саме негативним впливом забрудненого повітря.
Забруднення атмосферного повітря – це змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.
Забруднювальні речовини мають різні розміри (від мікрона до 0,1 мм) та походження. Дослідження показали, що найбільшої шкоди здоров’ю людини заподіюють дрібнодисперсні часточки з аеродинамічним діаметром менше ніж 2,5 мкм. При вдиханні такі часточки не затримуються в носі та носоглотці, а одразу потрапляють до нижніх дихальних шляхів (бронхів, бронхіол, альвеол) та серцево-судинної системи. Разом з ними до організму людини можуть потрапляти різноманітні віруси, бактерії та мікроби. Через свою незначну вагу дрібнодисперсний пил може довший час не осідати і майже постійно бути в повітрі.
За даними ВООЗ сукупний вплив забрудненості навколишнього повітря та повітря всередині житлових приміщень є фактором передчасної смерті 6,7 мільйона людей на рік, в т.ч. забруднене повітря в закритих приміщеннях стає причиною передчасної смерті приблизно 2,5 млн людей. І це дані лише за один рік.

Діти ризикують найбільше
Найчутливішою до забрудненого повітря категорією є діти. Згідно з науковими даними, частий вплив забрудненого повітря на дітей у ранньому віці призводить до виникнення довгострокових наслідків для здоровʼя, як-от легеневі та серцево-судинні захворювання, рак легень, неврологічні та нейродегенеративні хвороби, діабет та ін. До респіраторних захворювань, повʼязаних із забрудненим повітря, належать такі поширені дитячі недуги, як інфекції верхніх дихальних шляхів, середній отит і алергічні хвороби.
Через свої фізичні особливості діти піддаються сильнішому, ніж дорослі, впливу забрудненості повітря, оскільки дихають удвічі швидше і часто ротом, вбираючи в себе більший обсяг забруднювальних речовин. Крім цього, їхні органи дихання знаходяться ближче до землі, де концентрація забруднювальних речовин найбільша. Діти фізіологічно більш уразливі до забрудненості повітря, ніж дорослі, оскільки їхній мозок, легені та інші органи ще не досягли достатнього рівня розвитку, тому механізми захисту від впливу токсичних забруднювачів не працюють у них так, як у дорослих. Тривалий вплив забруднювальних речовин може порушити ріст і формування їхніх органів, впливати на розвиток мозку в найважливіші ранні роки життя, що призводить до довгострокових наслідків для фізичного та розумового розвитку.

Джерела забруднення
Забруднювачі атмосферного повітря та повітря всередині приміщень – це складна суміш речовин, що охоплює дисперсні часточки, озон, діоксид азоту, оксид вуглецю та діоксид сірки. До її складу також можуть входити бензол або важкі метали, до яких належать мишʼяк, хром, свинець і ртуть. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є спалювання викопних видів палива (наприклад, камʼяного вугілля), а також відходів та сміття, процеси промислового виробництва, сільськогосподарська діяльність, будівництво, знесення будівель, автотранспорт та ін.
Ступінь забрудненості повітря в приміщеннях прямо залежить від параметрів повітря, а також від наявності різних джерел забруднення в самих приміщеннях – будинках, квартирах, дитсадках, школах, медичних закладах тощо. Зазвичай якість повітря в приміщеннях погіршується внаслідок куріння, користування засобами побутової хімії та особистої гігієни, приготування їжі, опалення з використанням кам’яного вугілля та біопалива тощо. Варто зазначити, що тверді часточки дрібнодисперсного пилу, які з’являються в результаті процесу горіння, є однією з найшкідливіших форм забруднення повітря. Вони не мають ані кольору, ані запаху і здатні проникати глибоко в легені, кровоплин та мозок, викликаючи проблеми зі здоров’ям.
Оскільки джерела забруднення повітря є як ззовні приміщень, так і всередині, для підтримання належної чистоти повітря важливо дотримуватися двох основних вимог: забезпечити постійне витягання забрудненого повітря з приміщення, а також налагодити постійний приплив очищеного повітря з вулиці.
Що робити?
Найбільш ефективними заходами скорочення викидів із стаціонарних та пересувних джерел забруднення є:
– реконструкція та модернізація газоочисних систем та пиловловлювачів окремих підприємств;
– посилення контролю за викидами в атмосферне повітря домішок окремими організаціями;
– централізація опалення та ліквідація невеликих котелень;
– збільшення частки електричного та екологічно-чистого громадського транспорту у містах;
– впровадження «зеленої» логістики.
Якщо розвʼязання проблеми очищення атмосферного повітря потребує консолідації зусиль усієї міжнародної спільноти, то про чистоту повітря в приміщеннях ми здатні подбати самостійно.
Провідну роль у цьому відіграє саме вентиляція. Сучасні вентиляційні пристрої не тільки постійно виводять забруднене повітря назовні, а й очищують припливне атмосферне повітря, яке надходить у приміщення. Для цього використовуються фільтри грубого та тонкого очищення, якими можуть комплектуватися вентиляційні установки.
У періоди несприятливих ситуацій як уникнути негативних наслідків для здоров’я населення:
- Обмежити перебування на вулиці, особливо у ранковий час. Вранці концентрація смогу в повітрі максимальна. Уникати прогулянок без нагальної потреби, особливо в районах із підвищеним рівнем забруднення.
- Захист дихальних шляхів: Використовувати захисні маски або респіратори на вулиці. Якщо цих засобів немає, прикривати ніс і рот вологою тканиною.
- Закрити приміщення: щільно зачиняти вікна та двері, ущільнювати отвори скотчем або вологою тканиною, а також вимикати вентиляційні системи, що забирають повітря з вулиці.
- Увімкнути системи кондиціонування та очищення повітря.
- Постійно проводити вологе прибирання вдома і на роботі, встановлювати місткості з водою для зволоження повітря, або використовувати зволожувачі повітря.
-
Гігієна і зволоження: приймати душ кілька разів на день і збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослої людини, вживати кисломолочні продукти, підсолену й лужну воду, промивати ніс і горло.
- Утриматись від фізичного навантаження на вулиці.
- Вразливим групам населення (діти, вагітні жінки, люди похилого віку) варто відмовитись від прогулянок.
- Не курити і не вживати алкоголь. Це підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань та хвороб дихальних шляхів.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=627501763014930&set=gm.1026191419327193&idorvanity=386112723335069