Кардіореабілітація: як безпечно повернутися до активності після серцевої події

Інфаркт міокарда, серцева недостатність, операції на серці та інші серцево-судинні захворювання можуть суттєво вплинути на повсякденне життя людини. Після лікування важливо не лише стабілізувати стан пацієнта, а й допомогти йому безпечно повернутися до фізичної активності, роботи, побуту та звичних справ. Саме для цього існує кардіореабілітація. Продовжуємо серію публікацій, присвячених Всесвітньому дню серця, який щороку відзначають 29 вересня.Кардіореабілітація — це комплексна допомога людям після інфаркту міокарда, операцій на серці, а також при серцевій недостатності та інших серцево-судинних захворюваннях. Одним із її ключових компонентів є індивідуально підібрана фізична активність.

Кардіореабілітація також може включати навчання пацієнта, роботу з факторами серцево-судинного ризику та психологічну підтримку.Після серцево-судинної події або операції людина нерідко боїться фізичного навантаження. Задишка під час ходьби чи прискорене серцебиття можуть сприйматися як сигнал, що рухатися небезпечно. Через це пацієнт може надмірно обмежувати активність, хоча поступове й правильно підібране навантаження є важливою частиною відновлення.

“Одне з важливих завдань реабілітації — допомогти людині зрозуміти, яке навантаження для неї є безпечним. Ми оцінюємо її функціональний стан і переносимість фізичної активності та поступово повертаємо те навантаження, яке потрібне їй у повсякденному житті. У контексті безбар’єрності це особливо важливо. Лікування серця має допомагати зберегти життя. А реабілітація — допомагати людині повернутися до життя, яке для неї важливе”

пояснює фізичний терапевт, заступник медичного директора з розвитку реабілітаційної служби лікарні Охматдит Львів та амбасадор безбар’єрності МОЗ України Сергій Худа

Що може включати фізична терапія під час кардіореабілітації:

Фізична терапія може передбачати:

• оцінювання реакції організму на фізичне навантаження;
• поступове відновлення ходьби та іншої повсякденної активності;
• тренування витривалості й сили;
• навчання самоконтролю під час навантажень;
• підготовку до повернення до роботи, дозвілля та інших важливих для людини занять.

Однаковий діагноз не означає однакову програму реабілітації. Для однієї людини актуальною метою буде самостійно піднятися сходами додому, для іншої — знову проходити звичну відстань без надмірної втоми. Для когось важливо повернутися до роботи, а для когось — до занять спортом або улюбленого дозвілля.

Програму реабілітації складають відповідно до стану людини, її можливостей, потреб і цілей. Навантаження збільшують поступово, зважаючи на реакцію організму та перебіг відновлення.

Важливо: після серцево-судинної події або операції не варто самостійно встановлювати універсальні обмеження чи, навпаки, різко повертатися до попереднього рівня фізичної активності. Безпечний рівень навантаження залежить від стану людини та визначається індивідуально.

«Розвиток системи реабілітаційної допомоги» — це флагманський проєкт Міністерства охорони здоров’я України, що реалізується в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Зазначимо, ключове повідомлення у реалізації флагманського проєкту МОЗ України: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод», що відповідає головним засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», спрямованої на поширення засад безбар’єрності та залучення людей до творення країни без бар’єрів.