Червень — місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
2 червня 2025Червень – це Місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Його мета – підвищити розуміння та підтримку людей, які пережили травматичні події і живуть з ПТСР. Цей місяць надає можливість для освіти та обговорення ПТСР, а також для залучення людей, щоб вони могли отримати підтримку та ресурс.
Гострий стресовий розлад (ГСР) та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – психічні розлади, що розвиваються у деяких людей після травматичних подій. Це можуть бути природні та техногенні катастрофи, обстріли, бомбардування, інші загрози життю під час війни, сексуальне або фізичне насилля, ДТП тощо. Події мають бути пов’язані із загрозою для власного життя або іншої людини, фізичної недоторканності та обумовлювати сильний страх, безпорадність чи жах. Крім ПТСР, виділяють також комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР). КПТСР відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій, міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності.
Гостра реакція на стрес – тимчасовий розлад, який розвивається в людини без будь-яких інших проявів психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес і зазвичай стихає через кілька годин або днів.
ПТСР визначається як відстрочена або затяжна реакція на стресогенні події чи ситуації винятково загрозливого або катастрофічного характеру, які можуть зумовити дистрес майже в будь-кого.
Базові симптоми ПТСР та ГСР:
-
- повторне переживання – нав’язливі тривожні спогади про подію, яка травмувала; нічні жахи; інтенсивні психологічні страждання або соматичні реакції: пітливість, прискорене серцебиття та паніка при нагадуванні про цю подію;
-
- уникнення й емоційне заціпеніння – уникнення занять, місць, думок, почуттів або розмов, пов’язаних із подією; обмежені емоції; втрата інтересу до звичайної діяльності; почуття відстороненості від інших;
-
- надмірне збудження – безсоння, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, постійна настороженість, старт-рефлекс.
КПТСР відрізняється від ПТСР складнощами регуляції емоцій, міжособистісними проблемами та переконанням у власній нікчемності. Серед симптомів КПТСР важливо виділити:
Повторне переживання травматичної ситуації тут і зараз. Це можуть бути кошмари, спогади. Повторне переживання зазвичай супроводжується інтенсивними переживаннями страху та жаху, що також включає негативні фізичні відчуття;
Уникнення спогадів та думок, що нагадують про подію. Людина з КПТСР може уникати як думок про травматичний досвід, так і місць, людей, ситуацій, наприклад, змінити роботу чи переїхати в інше місце.
Постійне відчуття загрози. Через постійну настороженість люди з КПТСР можуть діяти на попередження небезпеки. Наприклад, не сидіти спиною до дверей, перевіряти дзеркало заднього виду автомобіля.
Проблеми емоційної сфери. При КПТСР порушується регуляція емоцій, що може проявлятись як спалахи агресії, самоушкодження, емоційне заціпеніння, нездатність відчувати позитивні емоції.
Переконання у власній нікчемності, приниженості або переможеності. Такі переконання супроводжують інтенсивне почуття сорому, провини або невдачі. Людина може відчувати провину за те, що не врятувала інших, або не уникнула обставин, що трапились.
Труднощі у побудові стосунків та в почуттях близькості з людьми. Людина з КПТСР може уникати знайомств та спілкування з людьми або мати труднощі з побудовою наявних стосунків. Ці порушення призводять до значних погіршень особистої, сімейної, соціальної, освітньої, професійної та інших важливих сфер життя. Здебільшого люди, що мають КПТСР, також мають інші розлади психіки, зокрема, депресію, тривожні розлади, розлади, пов’язані з вживанням ПАР.
Щоб діагностувати КПТСР, ПТСР або ГСР, симптоми мають спричиняти значний дистрес або суттєво погіршувати соціальну або професійну діяльність і не бути пов’язаними з фізіологічним впливом психоактивних речовин або іншими захворюваннями.
КПТСР, ГСР та ПТСР – розлади, з якими людині може допомогти лише фахівець. Отже, насамперед треба порадити людині звернутися до сімейного лікаря для координації подальших дій або ж до психолога, психотерапевта, чи лікаря-психіатра.
Джерело: за матеріалами МОЗУ та ЦГЗ