Актуально: розлади харчової поведінки

Причиною розвитку більшості розладів харчової поведінки (РХП) є викривлене сприйняття світу та себе самого. Воно проявляється по-різному: від завищення значення ваги та фігури для самоцінності, до відчуття себе кращим за інших, через вміння суворо і тривало контролювати тіло.

Для людей з розладами харчової поведінки характерні перфекціонізм та низька самооцінка, вони схильні до важких емоційних переживань. Шукаючи розради, такі люди в якийсь момент вирішують, що всі їх біди – від неідеального тіла чи / та харчування, і вирішують це виправити. Це і є поживний ґрунт для розвитку розладів харчової поведінки. Коли людина починає себе жорстко обмежувати та контролювати, змінювати свою харчову поведінку, орієнтуючись на викривлене сприйняття, то починає собі шкодити. Першопричини, які ховаються в її психічному стані і потребують психотерапії, від зміни харчової поведінки не зникають. Більше того, людина потрапляє у замкнуте коло: за періодом контролю наступають зриви, а з ними і почуття провини і огиди до себе, що примушує ще більше фіксуватися на тілі та контролювати харчування.

Усі люди з РХП потребують фахового супроводу, як мінімум, на початку шляху до одужання. Важливо зрозуміти ступінь важкості та дізнатися, як лікувати розлади харчової поведінки. Допомогти подолати проблему можуть рідні, при таких розладах їх участь має велике значення.

 

В багатьох випадках люди, які страждають від розладів харчової поведінки, мають й інші додаткові симптоми. Найчастіше супутніми розладами є депресивні, тривожні та особистісні розлади.

Спроби «заїсти» поганий настрій чи тривогу нерідко призводять до переїдання, що називають емоційним, або ж компульсивним переїданням — тобто таким, що викликано певним тригером. Компульсивне переїдання – вживання набагато більшої кількості їжі, ніж передбачалось, у продовж короткого часу є одним із різновидів розладу харчової поведінки.

Солодка або жирна їжа часто викликає позитивні емоції та асоціюється із безпекою та задоволенням. На таку їжу наш організм реагує виділенням дофаміну та ендорфіну — гормонів щастя. Але це явище тимчасове. Після трапези рівень гормонів щастя швидко знижується, а от проблеми та поганий настрій залишаються.

Чому ж виникає бажання впоратись з емоціями за допомогою їжі?

• • Спроба втекти від реальності та вивільнити емоції.

• • Прагнення «заїсти» тривогу: їжа – це швидкий спосіб отримати позитивні емоції.

• • Спроба зменшити внутрішню порожнечу через травматичні події.

• • Відчуття втоми або нудьги.

• • Пошук мотивації через їжу («щось зроблю та потішу себе фаст-фудом»).

Як собі допомогти у разі виникнення цього розладу харчової поведінки?

• • Усвідомити проблему: проаналізувати, в яких ситуаціях ви найчастіше переїдаєте.

• • Шукати альтернативний спосіб впоратись з емоціями. Це може бути зустріч з близькими, читання, прогулянка, вправи абощо. Перетворити нову активність на звичку.

• • Підвищувати самоцінність і любов до себе.

• • Сумно? Виходьте на прогулянку улюбленим парком, вмикайте улюблену музику, зробіть комплекс домашнього догляду за тілом — будь-що, що надає вам сил та позитивного настрою.

Компульсивні переїдання нерідко змушують сварити та карати себе. В той час, як дбайливе ставлення до себе, розуміння потреб та любов — вірна підтримка для нашої психіки.

Джерело: за інформацією ЦГЗ, МОЗУ