6 липня – Всесвітній день боротьби із зоонозами
4 липня 2024
6 липня відзначається Всесвітній день боротьби із зоонозами. Цей день був проголошений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) на честь видатного досягнення французького хіміка Луї Пастера, який 6 липня 1885 року успішно зробив щеплення від сказу Джозефу Мейстеру, врятувавши йому життя. Це досягнення стало поворотним моментом в історії медицини та інфекційних хвороб.
Що таке зоонози?
Зоонози – це інфекційні захворювання, що передаються від тварин до людини. Вони можуть бути спричинені різними патогенами, включаючи віруси, бактерії, паразитарні та грибкові інфекції. Найбільш відомі зоонозні захворювання включають сказ, бруцельоз, туберкульоз, лептоспіроз, сальмонельоз та сибірку.
Основні зоонози в Україні
Лептоспіроз. Лептоспіроз є одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань у світі. Джерелом інфекції є хворі та перехворілі дикі й свійські тварини. Передача відбувається через контакт з інфікованими тваринами або їх виділеннями, а також через заражену воду та їжу. Симптоми включають гарячку, біль у м’язах, запалення
- слизових оболонок очей, ураження нирок, печінки та центральної нервової системи. Летальність при лептоспірозі досягає 50 %.
- Сальмонельоз. Сальмонельоз викликається бактеріями роду Salmonella, які можуть заражати велику рогату худобу, свиней, овець, коней, птицю, котів, собак та навіть людей. Передача відбувається фекально -оральним шляхом через заражену їжу, воду або предмети побуту. Симптоми включають блювоту, здуття живота, рідкий стілець і високу температуру. Питома вага клінічних форм з тяжким перебігом досягає 30 %.
- Сказ. Сказ викликається нейротропним вірусом, що передається через укуси інфікованих тварин. Симптоми включають лихоманку, болі в місці укусу, боязливість, занепокоєння, розлад дихання і ковтання. Якщо не проводиться лікувально- профілактична імунізація антирабічними препаратами смертність реєструється у 100 % випадків.
- Сибірка (антракс). Сибірка вражає людей, які працюють з тваринами та тваринними продуктами. Інфекція може передаватися контактним шляхом через пошкоджену шкіру, аерогенним шляхом через вдихання спор або аліментарним шляхом через вживання зараженого м’яса. Симптоми включають інтоксикацію організму, лихоманку, набряки і карбункули. Смертність від легеневої форми сибірки сягає 85%. Профілактика зоонозних захворювань:
- Профілактика зоонозних захворювань є комплексним процесом, що включає кілька рівнів заходів: індивідуальний, громадський та державний. Важливо розуміти, що зоонози можуть бути попереджені завдяки правильному підходу до здоров’я тварин, контролю за продуктами тваринного походження та дотриманню санітарно-гігієнічних норм. Зокрема до індивідуальних заходів профілактики відносяться:
- Звернення за медичною допомогою для проведення планових профілактичних оглядів.
- Профілактичні та щеплення за епідеміологічними показами працівникам, які піддаються підвищеному ризику зараження цими зоонозними захворюваннями у зв’язку з їх професійною діяльністю (працівники ветеринарних лікарень, мисливці тощо).
- Регулярна вакцинація домашніх та сільськогосподарських тварин проти основних зоонозів (сказ, лептоспіроз, бруцельоз, сибірка).
- Гігієна та догляд за тваринами, а саме дотримання чистоти у місцях утримання тварин, регулярне миття рук після контакту з тваринами, використання захисного одягу при догляді за тваринами, особливо під час ветеринарних процедур.
- Контроль за продуктами тваринного походження (купівля м’яса, молока та інших продуктів тільки у встановлених для цього місцях, ретельне термічне оброблення м’яса та молочних продуктів перед вживанням, уникнення вживання сирих молока та яєць).
- Обмеження контактів з бездомними та дикими тваринами, використання засобів захисту при роботі у природних умовах або лісах.
- Варто зазначити, що універсальних медичних препаратів проти зоонозів не існує, тому специфіка лікування залежить від конкретної хвороби. При появі перших симптомів інфекційного захворювання слід невідкладно звернутися за медичною допомогою до закладів охорони здоров’я.
Виконавці: Галина ШАМИЧКОВА – завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій, Юлія ЛЕВЧЕНКО – лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ».