22 липня – Всесвітній день мозку
22 липня 2026
22 липня в Україні і світі відзначають Всесвітній день мозку. Ця міжнародна ініціатива покликана привернути увагу до важливості здоров’я мозку, його досліджень та профілактики неврологічних і психічних захворювань. Ідея Всесвітнього дня мозку виникла за підтримки Всесвітньої федерації неврології (World Federation of Neurology) та інших медичних організацій. Метою заходу є об’єднання зусиль лікарів, науковців, громадських організацій і просто небайдужих людей у поширенні знань про мозок.
Наш мозок має невеликий розмір і важить у середньому три кілограми. Але цей надскладний орган вміщує близько 100 мільярдів нейронів і близько трильйона гліальних клітин (тип клітин, які, як вважається, захищають і підтримують нейрони). Наш мозок забезпечує роботу всього організму, а також контролює такі життєво важливі функції, як дихання і кровообіг. Саме від здоров’я мозку безпосередньо залежать наші можливості думати, діяти, відчувати та загалом жити.
Нажаль, захворювання головного мозку є причиною інвалідності номер один у всьому світі та є другою провідною причиною смерті.
Серед основних неврологічних захворювань, які вражають головний мозок, — інсульт, мігрень і деменція. Запобігти цим захворюванням можна — дбаючи про здоров’я мозку.
На думку лікарів-неврологів, сучасне покоління 30–40-річних має всі шанси прожити 75–80 років і більше. Але, щоб у зрілому віці залишатися розумово активними, дбати про мозок потрібно вже зараз.
Тому сьогодні Дніпропетровський обласний ЦКПХ разом з Міністерством охорони здоров’я та Центром громадського здоров’я хочуть нагадати населенню Дніпропетровщини, як дбати про свій мозок:
ВООЗ називає п’ять визначальних факторів, що впливають на здоровʼя мозку:
- Фізичне здоров’я.
- Чисте довкілля.
- Безпека та фінансова стабільність.
- Можливості для навчання та соціальних зв’язків.
- Доступ до якісних медичних і соціальних послуг.
Виходячи з цього, ключовими порадами, як зберегти свій мозок здоровим, є наступні:
- Дбайте про загальне здоров’я, регулярно звертайтеся до сімейного лікаря для профілактичних оглядів. Навіть якщо нічого не турбує — треба періодично перевіряти артеріальний тиск, рівень цукру в крові та показник холестерину. Діабет, артеріальна гіпертензія та інші серцево-судинні недуги підвищують ризик хвороб мозку, що спричиняють порушення пам’яті, уваги та мислення. Вони також збільшують ймовірність інсульту.
- Ведіть активний спосіб життя. Намагайтеся займатися фізичними вправами кілька разів на тиждень по 30-60 хвилин. Це може бути ходьба, біг, плавання чи будь-які інші вправи, що збільшують частоту серцевих скорочень. Фізичні активності допоможуть підтримувати нормальний кровообіг мозку та знизити ризик інсульту.
- Дотримуйтеся режиму сну. Намагайтеся спати 7-9 годин на добу та налагодьте режим сну — лягайте спати і просинайтеся в один і той самий час. Це знизить ризик розвитку хронічних захворювань і допоможе впоратися зі стресом. Крім того, послідовний сон покращує пам’ять.
- Харчуйтеся збалансовано. Уникайте алкоголю та куріння. У раціоні мають бути білки, жири та вуглеводи. Рекомендоване дієтологами співвідношення: 25%-25%-50%. Уникайте смаженої їжі. Якісний білок можна отримати з риби, птиці, яєць або кисломолочних продуктів. Білок рослинного походження міститься у бобових, сочевиці, крупах, грибах. Джерело корисних жирів — морська риба, горіхи, насіння, нерафіновані рослинні олії. Вуглеводи, які дають мозку правильну енергію, — листова зелень, овочі, каші та ягоди.
- Тренуйте мозок. Цей орган схожий на м’яз — його потрібно постійно використовувати та розвивати. Щоб тримати мозок у формі, варто читати, опановувати музичні інструменти, вивчати іноземні мови, розгадувати кросворди, грати в шахи, вирішувати головоломки, збирати пазли тощо.
- Дбайте про психічне здоров’я — це теж важливо для мозку: хронічний стрес запускає в організмі надмірне вироблення кортизолу, гормону стресу, який викликає довгострокові зміни в структурі та функціях мозку. Тому навіть у часи суворих випробувань, зокрема під час війни, важливо знаходити джерела позитивних емоцій. Це може бути хобі, перегляд фільму, похід до театру, спілкування з друзями чи просто щось смачне. Не варто позбавляти себе радості — це необхідно для емоційного балансу та збереження здоров’я головного мозку.
- Підтримуйте соціальні зв’язки: навіть коротка щира розмова — це не просто приємно, а життєво важливо для збереження здоров’я мозку. Коли ми підтримуємо соціальні зв’язки — спілкуємося з друзями та родичами, беремо участь у житті якоїсь спільноти — це стимулює активність мозку, зокрема ділянок, які відповідають за пам’ять та увагу.
- Відмовтеся від куріння та уникайте «прокурених» приміщень: куріння спричиняє зменшення об’єму мозку та його передчасне старіння, а завдана шкода залишається навіть після відмови від куріння. Тому чим швидше ви повністю відмовитеся від куріння (і е-сигарет теж), тим краще це буде для здоров’я вашого мозку. Також слід уникати пасивного куріння і приміщень, де багато курять. Також потрібно розуміти шкоду second-hand smoke і third-hand smoke. Second-hand smoke — пасивне куріння, — це коли ви перебуваєте поруч із людьми, які курять, і вдихаєте дим. А third-hand smoke — це вплив токсичних залишків тютюну, які осідають на поверхнях: шпалерах, шторах, м’яких меблях. Ці речовини залишаються у приміщенні й шкодять здоров’ю, навіть коли курця вже давно немає поруч».
- Відмовтеся, або обмежте вживання алкоголю. Алкоголь – це нейротоксин, який може порушувати зв’язки мозку. Крім того, він ускладнює роботу ділянок мозку, що контролюють рівновагу, пам’ять, мовлення та мислення. У довгостроковій перспективі це невідворотно знижує інтелект, погіршує координацію та підвищує ризик розвитку деменції. Спиртні напої знижують рівень серотоніну, посилюючи тривожність та депресію, і можуть спричинити важкі стани, такі як синдром Верніке-Корсакова (тяжка амнезія через дефіцит тіаміну) або алкогольна енцефалопатія.
- Відмовтеся від наркотичних засобів: наркотики здатні кардинально змінювати роботу головного мозку, втручаючись у складну систему передачі нервових імпульсів та порушувати нормальні біохімічні процеси. Це веде до погіршення пам’яті, уваги, здатності до навчання, зниження інтелекту, до емоційних та психічних розладів.