21 жовтня – Всесвітній день йододефіциту

Щороку 21 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з йододефіцитними захворюваннями. Ця дата спрямована на підвищення поінформованості суспільства про надзвичайно важливу роль йоду для нормального функціонування організму, профілактику захворювань щитоподібної залози та збереження інтелектуального потенціалу нації.

Йод – це життєво необхідний мікроелемент, який самостійно не синтезується в організмі людини, а має надходити з їжею та водою. У багатьох регіонах, зокрема й на Дніпропетровщині, спостерігається природний дефіцит йоду у ґрунті та воді, що зумовлює підвищену потребу в увазі до цієї проблеми.

Роль йоду в організмі та наслідки його нестачі

Щитоподібна залоза використовує йод для синтезу гормонів (тироксину та трийодтироніну), які регулюють обмін речовин, роботу нервової та серцево-судинної систем, ріст і загальний енергетичний баланс організму.

Нестача йоду призводить до порушення гомеостазу та викликає низку негативних наслідків:

• Зниження когнітивних функцій: погіршення пам’яті, концентрації уваги, швидка втомлюваність і хронічна втома.
• Збільшення щитоподібної залози (ендемічний зоб): компенсаторне розростання тканини органу через брак матеріалу для вироблення гормонів.
• Загроза для розвитку дітей: дефіцит йоду в період вагітності та раннього дитинства може призвести до затримки розумового та фізичного розвитку.
• Метаболічні порушення: сповільнення обміну речовин, набряклість і зниження загального тонусу організму.

Патогенез йододефіцитних станів та клінічні прояви

Хронічне надходження недостатньої кількості йоду призводить до порушення тиреоїдного синтезу. У відповідь на брак гормонів гіпофіз посилює секрецію тиреотропного гормону (ТТГ), що стимулює компенсаторну гіперплазію та гіпертрофію тиреоїдної тканини (розвиток ендемічного зобу).

Наслідки йододефіциту для здоров’я охоплюють широкий спектр патологічних станів:

• Неврологічні  порушення: зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, хронічна втома, сонливість та зниження працездатності.
• Клінічний гіпотиреоз: сповільнення метаболізму, збільшення маси тіла, набряклість тканин, сухість шкіри та зниження артеріального тиску.
• Ризики в період вагітності та розвитку дитини: дефіцит йоду в гестаційний період і ранньому дитинстві є критичним. Він може призвести до незворотних порушень формування ЦНС (включно з тяжкими формами розумової відсталості), затримки фізичного розвитку та зниження інтелектуального потенціалу (IQ) дитини.

 Фізіологічні норми споживання (за рекомендаціями ВООЗ)

Добова потреба в йоді залежить від віку та фізіологічного стану організму:

• Діти (0–5 років): 90 мкг на добу;
• Діти (6–12 років): 120 мкг на добу;
• Дорослі (від 12 років): 150 мкг на добу;
• Вагітні та жінки в період лактації: 250 мкг на добу.

Профілактика йододефіциту: прості щоденні кроки

Запобігти дефіциту йоду просто, якщо дотримуватися доступних харчових звичок:

1. Використовуйте йодовану сіль:

• Це найпростіший, найефективніший і найдоступніший масовий метод профілактики. Замініть звичайну кухонну сіль на йодовану.
• Важливо: йодовану сіль слід додавати у готові страви вже після вимкнення вогню, оскільки під час тривалого кип’ятіння або смаження йод руйнується. Зберігайте її в щільно закритій темній тарі.

2. Збагачуйте раціон продуктами, багатими на йод:

• Морська риба та морепродукти (особливо морська капуста/ламінарія);
• Молочні продукти та яйця;
• Волоські горіхи та бобові.

3. Консультація з лікарем: у разі підозри на проблеми з щитоподібною залозою або планування вагітності обов’язково проконсультуйтеся з сімейним лікарем чи ендокринологом щодо індивідуальної потреби в препаратах йоду.

Турбота про достатнє споживання йоду — це простий крок до збереження вашої енергії, розумової активності та здоров’я на довгі роки!