16 квітня – День обізнаності про стрес

Стрес – це стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Невизначеність і неможливість контролювати та планувати своє життя та оточуючих людей, сирени повітряної тривоги, обстріли – все це викликає страх за власне життя та життя свої близьких. Стрес — це відповідь організму на раптові зміни довкола, коли він вирішує, що щось загрожує безпеці чи комфорту. Тобто, це наша захисна реакція. Втім, коли стрес тривалий, страждають мало не всі системи нашого організму: серцево-судинна, імунна та травна.

Здатність людини визнати, що він/вона перебуває в стані стресу дозволяє швидко і без будь якої шкоди для власного здоров’я вийти з цього стану. Стрес буває явним (особа розуміє, що нервова система дає збій) або прихованим (особа впевнена, що перебуває в нормальному стані). Більшу загрозу для людини несе з собою латентний стрес (прихований). Адже чим довше людина відмовляється визнати це і звернутися за порадою до спеціалістів, тим важчими будуть наслідки.

Як розпізнати ознаки прихованого стресу у вашого родича/друга/колеги:

–  нервозність або раптові нервові зриви: постійне відчуття гніву, роздратування або апатії;

– замкнутість, хаотичне мислення, нездатність зосередитися;

⁃ відмова спілкуватись і проводити разом дозвілля;
⁃ зникає інтерес до всього, що оточує;
⁃ порушення сну, апетиту та ін.
Обов’язково треба приділити час та ненав’язливо розпитати що турбує, як можна допомогти та порадити звернутись до спеціаліста.

Але, якщо ви помічаєте за собою, що ваша поведінка стає незрозумілою вам самим та незвичною, ось декілька порад як себе збадьорити та не піддаватися стресу:

⁃ спілкуйтеся з близькими, залишатися на зв’язку з ними. Якщо почуваєтеся самотньо, не соромтеся зателефонувати навіть сусідам і гуртуватися разом;

⁃ частіше виходьте на прогулянку;

– зосередтесь на тому, що можете контролювати. У час коли наші плани руйнуються і ми не можемо нічого спланувати, важливо залишатися при чомусь стабільному;

⁃ почніть читати книжки або вивчати іноземну мову;

⁃ обмежте перегляд новин на добу, слідкувати за новинами, але без одержимих перевірок. Важливо розуміти, яка ситуація в країні, щоб знати як поводитися і чого очікувати. Та намагайтеся не перевіряти новини щохвилини – це підвищить панічні настрої й відчуття страху за себе та близьких;

⁃ знайдіть нове хоббі;
⁃ займайтесь спортом (вдома, на вулиці, в тренажерному залі, групові тренування). Навіть якщо ви переховуєтеся в укритті, можна прогулюватися по периметру чи на одному місці, робити мінімальні фізичні вправи. Це допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями, оскільки під час фізичного навантаження виділяється ендорфін;
⁃ покращуйте свої професійні навички або опануйте нові;
⁃ зробіть генеральне прибирання в квартирі або будинку;
⁃ обов’язково дотримуйтесь правил здорового способу життя (менше шкідливого, більше чистої води, фруктів та овочів, здоровий сон);
⁃ спробуйте медитацію (під звуки природи, спокійну музику, опануйте правильне дихання);
⁃ влаштовуйте сімейні/дружні вечори;

– допомагайте тим, хто цього потребує. Наприклад, можна займатися волонтерством та робити добрі справи – віддати речі першої потреби переселенцям та інше.

Якщо не реагувати довгий час на прояви стресу, вас та ваших близьких чекають не тільки проблеми зі здоров’ям, а й депресія, затяжна апатія, що призводить до погіршення всіх сфер особистого життя.

Пам’ятайте: краще попередити, ніж боротися із негативними наслідками.

Джерело: за матеріалами МОЗУ, ЦГЗ