11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

Ця дата вибрана не випадково: 11 квітня 1755 року народився Джеймс Паркінсон – англійський лікар і дослідник, який визначив симптоми хвороби, що зараз носить його ім’я.

З віком майже всі люди стають вразливими до різних хвороб. Неврологічні порушення та захворювання останнім часом стають вже не такими рідкими й зустрічаються в медичній практиці все частіше, та вражають людей будь-якого віку. Серед таких захворювань є хвороба Паркінсона причини якої достеменно не відомі. На неї страждають близько 1% від всіх людей віком старше 60 років. Однак, іноді хвороба вражає і молодих людей віком 30-40 років і значно впливає на якість життя та на самостійність людини у побуті та інших сферах життєдіяльності.

Хвороба Паркінсона (ХП) — це прогресуюче рухове порушення нервової системи. Коли нервові клітини (нейрони) у частинах мозку слабшають, пошкоджуються та гинуть, у людини виникають проблеми з рухом, тремор, скутість та порушення рівноваги. Чим далі прогресують симптоми, тим може складніше людям із хворобою Паркінсона ходити, говорити або робити інші прості рухи.

У кожної людини хвороба Паркінсона проявляється по-своєму. При початкових стадіях хвороби погіршується почерк (стає дрібним, нерозбірливим), людина не може застебнути гудзики або виконати інші тонкі операції пальцями рук.

Часто і досить рано розвивається депресія, на певній стадії хвороби відзначаються типові зміни психіки (сповільненість мислення і розумова виснаженість, надлишкова докладність, обмеження інтересів, фрагментація сну і перекручення його добового ритму).

Поступово наростають:

• тремор (тремтіння) рук (можливо ніг і всього тіла) у стані спокою, який з часом становиться все сильнішим;
• брадикінезія (сповільнення рухів);
• ригідність (скутість м’язів);
• порушення координації, особливо при зміні положення тіла;
• та інші симптоми.

Постановка точного діагнозу може зайняти декілька років – багато хто помилково приписує перші симптоми хвороби нормальному процесу старіння.

При встановлені діагнозу хвороба Паркінсона лікування призначається симптоматичне, що значно покращує якість життя та подовжує можливість самостійно здійснювати будь-які дії.

В 1997 р. Європейська асоціація хворих на хворобу Паркінсона у співпраці з Всесвітньою Організацією охорони здоров’я прийняла Хартію прав пацієнтів з хворобою Паркінсона

Згідно цього міжнародного документу, хворий на хворобу Паркінсона має право:

• бути консультованим лікарем, що має особливий досвід лікування та «інтерес» до хвороби Паркінсона;
• дізнатись про діагноз точно і в належній формі;
• мати доступ до відповідних служб підтримки;
• отримувати безперервну та послідовну медичну допомогу;
• разом із лікарем брати участь у лікувальному процесі своєї хвороби.

Сучасні досягнення в вивченні патогенезу хвороби Паркінсона, створення нових лікарських препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя пацієнтів на тривалий час.

Поради людям, хворим на цю недугу:

• для своєчасного прийому ліків – необхідно розкладати таблетки в різні коробочки для ліків;
• точний час прийому ліків може підказати таймер на годиннику;
• іноді рекомендується ранішній прийом ліків – до вставання з ліжка;
• на все треба мати більше часу: від щоденного туалету до переходу через вулицю;
• щоб зберегти впевнену ходу – носіть легкі туфлі з невеликим каблуком із м’якого синтетичного матеріалу, щоб пом’якшувати удари при ходьбі;
• при порушеннях мовлення чи утрудненні ковтання – вмкористовуйте голосові вправи і тренуйте м’язіи губ і язика;
• якщо є проблеми з письмом, треба навчитись працювати на комп’ютері;
• посильна рухова активність;
• частий відпочинок для попередження надмірного стомлення і відчуття безсилля;
• збереження трудової активності й соціальних контактів.

Дієта при лікуванні: рекомендується вживати не менше 1,5-2 літри рідини на добу, їсти їжу багату на клітковину (овочі – морква, капуста, буряк, солодкий перець, баклажани, кабачки; фрукти – яблука, сливи, хурма, абрикоси, персики; ягоди – полуниця, черешня, малина; хліб з висівками), молочні продукти з низьким відсотком жирності, нежирні відварні м’ясо та рибу, вегетаріанські борщі, супи-пюре, крупи.

З раціону потрібно вилучити: м’ясні навари – бульйони, холодець; м’ясні субпродукти – нирки, легені, мозок; рибні навари; копченості – копчені ковбаси, сири; гострі та пряні блюда – мариновані гриби, огірки, помідори, маслини, оливки, корейська морква, часник, цибуля, гострий перець; продукти, приготовані у фритюрі – картопля-фрі тощо; бобові – квасоля, горох, боби, соя; алкогольні напої.

Вчені всього світу активно шукають засоби,. На сьогодні єдиним методом, який покращував би роботу мозку, відновлював втрачені нейрони, є заняття фізичними вправами. Для хворих з паркінсонізмом це особливо важливо, оскільки ліжко – найбільший ворог паркінсоніка.

Поради близьким хворого:

• постійна психологічна підтримка, терпеливе і м’яке поводження з хворим;
•  хворого не можна хвилювати і квапити – посилюється тремор і інші прояви хвороби;
• допомога вранці при вставанні з ліжка (скутість, розбитість). Краще вставати в два етапи: спочатку сісти і відпочити, потім – вставати на ноги;
• для розслаблення м’язів хворому показані теплі ванни;
• при ходьбі необхідно нагадувати хворому, щоб він тримався прямо, розмахував руками, піднімав і опускав ноги спочатку на п’ятку, потім на носок;
• повноцінне харчування;
• під час їди нагадувати хворому продумувати процес ковтання;
• пропонувати часті прийоми їжі невеликими порціями;
• їжу необхідно подрібнювати;
• при вираженому треморі рук можна використовувати пиття через соломинку чи важкий стакан, наповнений наполовину;
• використання певних пристосувань для виконання простих дій в повсякденному житті (особливий гребінець, бритва, столові прибори тощо);
• контроль за регулярністю фізіологічних відправлень: стільця і сечовипускання;
• профілактика закрепів: рясне пиття і волокниста їжа (сирі фрукти й овочі);
• контроль за регулярним медикаментозним лікуванням (антипаркінсонічними препаратами);
• необхідно підтримувати хворого емоційно і бути особливо терпеливим з ним, коли він що-небудь робить самостійно.

Профілактика хвороби: Неможливо передбачити, у кого розвинеться хвороба Паркінсона. Жодного способу на 100 % захистити себе від даної недуги не існує. Основними засобами профілактики хвороби Паркінсона є:

• ведення здорового способу життя;
• раціональне повноцінне харчування;
• рухливий спосіб життя;
• психологічна готовність до різного роду стресових ситуацій;
• не зловживати алкоголем та наркотичними речовинами;
• уникати токсичних речовин (у тому числі продуктів, явно оброблених хімікатами);
• своєчасно проходити профілактичні медичні огляди та лікувати захворювання, які підвищують ризик розвитку хвороби Паркінсона;
• уникати ситуацій з високим ризиком черепно-мозкової травми (екстремальні види спорту, деякі професії).

Науково доведеним профілактичним заходом є регулярний прийом в їжу ягід червоного, пурпурового і темно-синього кольору знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Доцільно у харчовому раціоні вживати свіжий шпинат, зелений горошок, печінку, горіхи (мигдаль, волоські), насіння соняшника, соєві продукти, однодобове кисле молоко, пророслу пшеницю, лляну або оливкову олію. Ці продукти містяться антиоксиданти та мікроелементи, здатні попередити розвиток хвороби Паркінсона.

Людям похилого віку доцільно мати певні хобі, наприклад, займатися садівництвом, розведенням квітів, що підтримуватиме певний рівень фізичної активності, заповнить дозвілля та дасть багато позитивних емоцій.

Джереоло: за матеріалами МОЗУ, ЦГЗ