06 листопада – Міжнародний день обізнаності про СТРЕС

День поінформованості про стрес (Stress Awareness Day), що відзначається у першу середу листопада, – це міжнародна подія, присвячена підвищенню обізнаності про наслідки стресу та просуванню стратегій боротьби з ним. Організований Міжнародною асоціацією управління стресом (ISMA), цей день підкреслює важливість розуміння стресу, його причин і впливу на наше життя. Поінформованість про стрес – це ключ до ефективної боротьби з його негативним впливом на життя і здоровʼя людини.

Саме поняття  «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.

Стрес – це стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.

 

Стрес може виникати як від дрібної проблеми, так і від більш трагічної ситуації, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

Чи може людина прожити без стресу? Наука стверджує – майже ні. Адже життю властива нестабільність, яка і є джерелом стресу. У кожної людини особиста реакція на негативні чинники: одні люди в певних умовах вбачають погрозу для себе або для свого оточення, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім.

Стрес проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях.

Існує два види стресу: еустрес та дистрес.

Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.

Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.

Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок стресостійкості та стрес-менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у важкій ситуації.

Симптоми стресу можна розподілити по групам на соматичні та психічні.

Деякі симптоми залежать від стадії розвитку стресу, яких є три:

1. Стадія тривоги або мобілізації (коли вмикаються адаптаційні механізми).
2. Стадія резистентності (коли відновилась робота органів та систем).
3. Стадія виснаження (якщо енергія витрачається швидше, ніж вона поповнюється).Психологи поділяють людей на стресостійких та стресодоступних.

Стресостійкі – це фізично здорові та емоційно стабільні люди, в яких є активна життєва позиція, низька тривожність та адекватна самооцінка. У стресостійких осіб зрілі механізми психологічного захисту та є підтримка від близьких людей.

Стресодоступні – це пасивні люди з високим рівнем тривожності, які схильні до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям). Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Але в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.

НАЙПОШИРЕНІШІ ОЗНАКИ СТРЕСУ

• постійне відчуття гніву, роздратування або апатії
• порушення сну
• хаотичне мислення, нездатність зосередитися
• нерішучість і нездатність прийняття рішень.

НЕПРЯМІ ОЗНАКИ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ

• Постійна втома і виснаження.
• Порушення сну (безсоння або, навпаки, постійне бажання спати).
• Часті головні болі.
• Втрата апетиту або переїдання.
• Забудькуватість і неуважність.
• Підвищена дратівливість або апатія.
• Проблеми зі шкірою (акне, екзема).
• Підвищений артеріальний тиск.
• Часті застуди або інфекції через ослаблену імунну систему.
• Погіршення хронічних захворювань.
• Збільшене споживання алкоголю або ліків.
• Уникнення соціальних контактів та ізоляція.

Лікування стресу

В Міжнародній класифікації хвороб є діагноз «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації», який відноситься до психічних розладів. Тобто порушення, пов’язані зі стресом, лікує лікар-психіатр. Він може призначити заспокійливі або стимулюючі засоби, транквілізатори або фітотерапію (залежить від того, які симптоми переважають).

Терапія не обмежується ліками. Психотерапія – обов’язковий метод лікування. Психотерапевт змінить ставлення до стресорів та навчить керувати емоціями під час стресу. Якщо психіатр володіє напрямком психотерапії, він може провести декілька сеансів, якщо ні – направить до психотерапевта.